Карта сайту: що це, як зробити і подати в Google

Карта сайту, вона ж sitemap.xml - файл зі списком адрес, які ви хочете віддати пошуковим системам. Це не карта в звичному сенсі: там немає ієрархії й розділів, лише перелік URL і дати їхньої останньої зміни.

Завдання файлу одне: допомогти роботу знайти сторінки. Особливо ті, до яких мало внутрішніх посилань або які щойно зʼявилися. На невеликому акуратному сайті Google знайде все і без карти, але зробити її дешево, а користь від неї є завжди.

1. Що всередині

Формат простий. Для кожної сторінки - блок із двома основними тегами.

<loc> - повна адреса сторінки, обовʼязковий тег. Саме повна: з протоколом і доменом, а не /page/.

<lastmod> - дата останньої зміни. Необовʼязковий, але корисний: за ним робот розуміє, що варто перечитати.

🔴 Ще два теги, <changefreq> і <priority>, у стандарті є, і їх досі радять у старих інструкціях. Формулювання Google дослівне: він ігнорує значення priority і changefreq. Тобто виставляти пріоритет 1.0 усім сторінкам сенсу немає, ні на що це не впливає.

На практиці карту не пишуть руками: її генерує CMS або плагін. У WordPress це робить Yoast чи аналог, у більшості інших систем - вбудований механізм.

2. Ліміти та індексний файл

Обмеження одне на всі формати: 50 000 URL або 50 МБ у нестиснутому вигляді на один файл. Що більше - розбивається на кілька карт, а над ними ставиться індексний файл: карта карт.

Саме так найчастіше й виглядає реальний сайт. За адресою /sitemap_index.xml лежить перелік дочірніх карт - окремо сторінки, окремо статті, окремо товари, - а вже в кожній із них самі адреси. Це зручно й тоді, коли до лімітів далеко: видно, який тип сторінок оновлювався востаннє, і легше шукати помилки.

3. Що включати, а що ні

Головний принцип: у карті мають бути тільки ті сторінки, які ви хочете бачити в пошуку. Не всі сторінки сайту, а саме ці.

Тобто в карту не потрапляють:

Сторінки з noindex. Пряме протиріччя: одним файлом ви кажете «індексуй», метатегом - «не індексуй».

Неканонічні адреси. Якщо в сторінки стоїть canonical на іншу, у карті має бути та, інша.

Переадресації. Адреса, яка віддає 301, у карті непотрібна: туди має йти кінцева.

Сторінки з помилками. 404 і 500 у карті - це прямий сигнал, що файл ніхто не оновлює.

Закриті в robots.txt. Ще одне протиріччя: ви просите обійти те, що самі заборонили обходити.

Звучить очевидно, але саме ці розбіжності - найчастіше, що знаходиться в аудитах. Карта генерується автоматично, сайт живе своїм життям, і за рік вони розʼїжджаються.

4. Як подати карту

Два робочі способи, і варто зробити обидва.

Рядок у robots.txt. Просто додайте Sitemap: https://example.com/sitemap_index.xml окремим рядком. Це побачить будь-який робот, не лише Google. Детальніше про сам файл - у статті про robots.txt.

Search Console. Розділ Файли Sitemap: вставляєте адресу, натискаєте «Подати». Цей спосіб Google рекомендує як основний, бо тільки так ви побачите зворотний звʼязок - коли карту востаннє прочитали, скільки адрес знайшли і чи були помилки. Як підключити сам сервіс, розібрано в окремій статті.

Подавати карту повторно після кожної зміни не потрібно: робот перечитує її сам.

5. Карта не гарантує індексацію

Найпоширеніше очікування, яке не справджується.

Карта сайту - це підказка, а не команда. Вона допомагає знайти сторінку, але рішення про індексацію Google ухвалює сам, і залежить воно від якості сторінки, а не від наявності її адреси у файлі.

Тому ситуація «подав карту з 500 сторінок, у індексі 120» - типова і сама собою не є поломкою. Дивитися треба у звіт «Сторінки» в Search Console: там написано, чому конкретні адреси не проіндексовані. Причини зазвичай змістовні: тонкий контент, дублі, сторінки без внутрішніх посилань.

І навпаки: якщо потрібну сторінку довго не індексують, карта тут не допоможе. Швидше подіє внутрішнє посилання на неї з важливої сторінки.

Поширені помилки

Карта не оновлюється. Згенерували один раз руками, сайт змінився, файл лишився. Через рік у ньому половина неіснуючих адрес. Карта має генеруватися автоматично.

У карті сторінки з noindex або закриті в robots.txt. Найчастіша розбіжність. Google повідомляє про неї у звіті про карту сайту.

Відносні адреси замість повних. Файл формально валідний, але робот не розуміє, про які сторінки йдеться.

Неправильний lastmod. Коли CMS проставляє поточну дату всім сторінкам при кожній генерації, тег втрачає сенс: робот бачить, що «змінилося все», і перестає йому довіряти. Краще не мати lastmod узагалі, ніж мати брехливий.

Карта віддається з помилкою. Перевіряється за секунду: відкрийте адресу в браузері. Має віддаватися XML, а не сторінка 404 і не редирект у нікуди.

Розраховують на карту замість структури. Карта не замінює внутрішні посилання. Сторінка, на яку не веде нічого, крім рядка у файлі, індексується погано і ранжується ще гірше. Про це - у статті про структуру сайту.

6. Швидка перевірка

Три дії, які займуть пʼять хвилин.

Відкрийте /sitemap.xml або /sitemap_index.xml свого сайту і переконайтеся, що файл віддається і виглядає осмислено.

Перевірте, чи є рядок Sitemap: у вашому robots.txt.

Зайдіть у Search Console, розділ «Файли Sitemap», і подивіться статус: коли прочитано, скільки адрес знайдено, чи є помилки. Якщо кількість адрес у карті сильно відрізняється від кількості реальних сторінок сайту - це і є те місце, з якого варто почати розбиратися.